субота, 17 грудня 2011 р.

Так шо воно таке...

Живе тут адин странний мальчік і сшиблена в правильну сторону Саня.

Мальчик не любить, коли його фоткають і обзивають по імені, за шо неодноразово грозився насцяти в тапки. Фанатіє від маркетингу канцелярської контрабанди.

Саня, як показав гіркий досвід - дєвчулька не з лякливих. Тримає вдома Лося і щодня відпроважує маму стригти людей. Не любить, коли говорять про качиний паштет, коли вона кормить птічьок в парку.

Рєбяткі вже пробували жити разом і плодити дітей, отут то все й робилось. Красіво все так починалось, поки не побачила Саня, шо мальчік має дітей на стороні. Прадавєц на то всьо віднєкувався, шо уютнінька ЖЖ-шечька ніфіга не рулить і треба шось шукати з перспективою під капітальний ремонт, даби не тріщали перегородки від нашого деструктивізму...

Отак тут й очютілісь. Сідайте поудобнєй, Саня якраз домиє кастрюлі, а я дотукаю ше пару цвєків.

3 коментарі:

  1. деструктивізм - це тепер моє улюблене слово.
    п.с.
    у мене твоя фотка - коли сцятимеш в мої геніальні тапкі?)

    ВідповістиВидалити
  2. ти так кажеш, наче вже провела до них елєктрічіство :)

    ВідповістиВидалити
  3. адивисі, шурупає хлоп... якщо чесно - навіть не думала, но раз ти так просиш)

    ВідповістиВидалити