середа, 28 грудня 2011 р.

чую себе шальоно жлобською натурою і празнічьним імпатєнтом - не знаю як у вас, а новорічного настрою в мене не чути й близько...

Частково через погоду, частково ще чорт зна чого...

В шкільні часи відлік року починався з вересня - в принципі це й логічно, жару задавала школа і всьо таке. Аналогічно було й в універі. Опосля того всього, я тепер уявляю, що НР починається з середини листопада. Прохання не задавати дурних питань - сам не знаю, чого так.

Та що, готуємосі до свєт, а там буде видно ))

вівторок, 27 грудня 2011 р.

добре так мічьтати


Коли виросту, хочу мати кафе. Махіньке таке кафе з сімпатішним видом через вікно. Там буде багато арабіки і автомат з вершками.

І от я опосля всіх своїх сайтів стоятиму біля прилавку й робитиму каву. Завжди вкінці робитиму цвітуйочок з вершків. Якщо клієнт відмахуватиметься, то горня відставиться мені про запас, а тому жлобу зроблять звичайну каву.

неділя, 25 грудня 2011 р.

как пацан к успєху шол


Драстє, завут мене скажім Костік. Я простий абразований пацан, який шол к успєху і колись стане падпольним міліанєрам. Локально пруха по жизні почалась, коли мене стукнули по голові, правда раніше перед тим я мав втрудити одного лаха, по ходу ще й не нашенського - кажись естончік. Але всьо по порядку.

В естончіка була кльова мабіла і крутий ноут з тьолками, а ше він був по ходу тохи єврей, бо судя по записах нехіло шарив в фінансах.

Мабіла пішла зразу, я навіть не давав її прошивати, пацани самі смкнули. Ну, а за ноут мені зі старту давали таке бабло, шо я послав всіх на**й і лишив його собі.

Потім ми ше з пацанами ходили на стрєлку, де нас трохи покоцали. Валєру й Саню нічого, а мені сказали, шо нада полежать ше з місяць. Сказали після того як я через тиждень проснувся.
Карочь лежав я і після того як мусора перестали домахувати своїм приходами, мамаша принесла мені ноут.

Тьолкі там були зачьотні, але права рука була замазана гіпсом, а маленький Костік не любить, коли його лівою... Ну, карочь повтикав я фоткі і фільми які там були, а далі почав поглядати на запісі тіпочька.

Тіпочьок, хоть і получився лохом, але був нехілий фінансіст, мав свою фірму в Пітері і вів бізнесові тренінги. З його записок собствінна і почалось моє фінансове абразаваніє.

субота, 24 грудня 2011 р.

мужики такі мужики!

Люблю я, все-таки, протилежну стать! Мущинки з "Esquire" подумали-подумали і випустили перелік деяких понять з сучасної агліцької мови. Перечитавши усі (таке щастя можливе і у вашому випадку - клацніть) і пододававши власні творчєскіє камєнтарії, я зрозуміла, що мій соавтор або падпольний есквайерівець, або тупо зливає їм інфу:
Гинекобиблиофобия (Gynobibliophobia)
Ненависть к женщинам-писательницам.
(Фламастєр, я теперка знаю, як твоє нєздароває ащущєніє-сі називає!)
Футбольная вдова (Football widow)
Женщина, которая в дни футбольных матчей считает своего мужчину временно умершим.
(отут я затрудняюсь - уважаємий, а то ти тож тако кожен раз вмираєш чи ти як вампірюка, безсмертний?..)
Гейдар (Gaydar — сокращение от «гей-радар»)
Умение быстро отличить педераста от человека гетеросексуальной ориентации.
(якшо вищенаведені суб*єкти вчасно не знімають ботфорти і малюють губи таким же відтінком помади, як і у мене - то я тож так магу)
Биоаксессуар (Bio-accessory)
Человек, которого берут в общество в качестве выгодного фона.
(мені біо-туалет нагадало, але вже най..)
Рефрижераторное право (Refrigerator rights)
Синоним очень близких отношений; в буквальном смысле право залезть в холодильник без спроса.
(я би подивилась на ту людину, на того нещасного, хто мені закриє доступ до халадільніка)
Синдром водителя автобуса (Driving the bus)
Человек, который решил в выходные поехать за покупками и обнаружил себя на полпути к работе.
(то прямо як з мене писали. щось підказує, що про спєкулянта тож)
Сумка-невидимка (Stealth bag)
Сумка, сшитая таким образом, чтобы невозможно было определить ни ее цену, ни изготовившую ее фирму, ни образ потенциального владельца.
(оце я розумію, девайс!)
Чуланная музыка (Closet music)
Музыка, которую слушают без свидетелей из-за боязни быть осмеянным.
(думаю, у всіх було)
Шоклог (Shoclog)
Блог, который ведется с расчетом шокировать читателей.
(а нас, а нааас)
Девичья кнопка (Girlfriend button)
Кнопка «пауза» на игровых приставках, которую нажимают молодые люди, когда их подружке хочется поговорить.
(боже, нашо та кнопка?? знаю по собі - як воно грає, то хріна з два з тобою говоритиме!)
Эгокастинг (Egocasting)
Чтение только тех газет и журналов, чье мнение совпадает с твоим собственным.
(ну, це я така нечемна, каюсь)
 Текстуальный массаж (Text massage — игра слов «massage» (массаж) и «message» (сообщение)
Телефон, оповещающий о приеме sms в вибрирующем режиме.
(тю, а хтось на мене кричав, шо я трубку не беру - та я ж насолоджуюсь!!)


шось я так читала-читала і зрозуміла: хочу або бути мужиком, або "Есrвайер"!

пʼятниця, 23 грудня 2011 р.

повні лижі і розлад в родині.

я так розумію, у нас з фламастєрних дєл мастєром сексуальні проблеми - імєл він оце сюди писати. Ну і нічо, ну і сама напишу  - шо мені, шкода, чи шо?
Зараз усі тяпнулися мозком на тому Буковелі - особисто знайома з жертвою і бачу процеси руйнації здорового глузду на власні очі. Люди добрі, мені з червня нили про ті сосни-ялиночки! Потім сокрушалися, що таки туди не потраплять через хронічну зайнятість. Скрамнєй нада бить, ми он прості смертні, на достачьках не катаємся - і нічьо, живьом же! Розповідає одна знайома особа:
-Просыпаюсь и понимаю - что-то не то.. Погода - говно, настроение - говно, и муж, как коршун, второй день подряд: "поехали в Буковель, поехали в Буковель!".
(шановні, шоб ми так жили!)
Усе-таки, як махровий оптимість, я впевнена,  що буде і на вашій вулиці ковзанка. А ми люди невибагливі, нам і тут добре. Добре, що новий рік зустрічаємо у Лємбергу.




понеділок, 19 грудня 2011 р.

наканєц-та!

народ зверха подумав-подумав, памазгавал-памазгавал і за всьо наше з Прадавцом харошеє павідєніє включив сніг і моїй бабці телефон в восьмій ранку (це трохи гірше за білі мухи, але мене ж мали якось розбудити, шоб показать усю цю красу).
P.S. один мій знайомий каже, що після смерті ми усі автоматично потрапимо до раю, бо жили в Україні. Хороша ідея. 

пад настраєніє

якось так радісно купувати сир в магазині. Не має значення: сулугуні, фета, горгонзола, моцарелла - я люблю потрошки усього цього дива. Потім маленькі нарядні черрі і виноград - а виноградинки мають бути крупні - ще батон для тостів, форель. І вино, вино. Є тут одне, ми знайомі року приблизно так з 2005ого, французьке, але мене страшне жаба душить його поки відкривати - витримка, дєла-драва, ну і просто хороша людина привозила. Хай стоїть, поки обійдемося чимось менш французьким але більш доступним, від чого ніяк не гіршим. Шоколад чорний, з горішками. Багато його все одно не зжереш, а приємність залишиться. Ну і до повного щастя - хороша компанія. Люблю такі затишні посиденьки вдома. Канєшна, гваздьом праграми сьогодні було кокосове молоко. На упаковці написані якісь до біса китайські ієрогліфи, то я тепер чекаю, коли заговорю китайською.
Єдине що не дали мені купити мій гаманець і здоровий глузд - це морожену вишню. Ми вступили у таку бурхливу полеміку, що глузд здався одразу, а от гаманець переконати ну ніяк не вдалось. І ще, мене тепер не покидає думка, що таам, у магазині, живе кленовий сироп. А мої недількові млинці такі самотні без нього...