пад настраєніє

якось так радісно купувати сир в магазині. Не має значення: сулугуні, фета, горгонзола, моцарелла - я люблю потрошки усього цього дива. Потім маленькі нарядні черрі і виноград - а виноградинки мають бути крупні - ще батон для тостів, форель. І вино, вино. Є тут одне, ми знайомі року приблизно так з 2005ого, французьке, але мене страшне жаба душить його поки відкривати - витримка, дєла-драва, ну і просто хороша людина привозила. Хай стоїть, поки обійдемося чимось менш французьким але більш доступним, від чого ніяк не гіршим. Шоколад чорний, з горішками. Багато його все одно не зжереш, а приємність залишиться. Ну і до повного щастя - хороша компанія. Люблю такі затишні посиденьки вдома. Канєшна, гваздьом праграми сьогодні було кокосове молоко. На упаковці написані якісь до біса китайські ієрогліфи, то я тепер чекаю, коли заговорю китайською.
Єдине що не дали мені купити мій гаманець і здоровий глузд - це морожену вишню. Ми вступили у таку бурхливу полеміку, що глузд здався одразу, а от гаманець переконати ну ніяк не вдалось. І ще, мене тепер не покидає думка, що таам, у магазині, живе кленовий сироп. А мої недількові млинці такі самотні без нього...