Драстє, завут мене скажім Костік. Я простий абразований пацан, який шол к успєху і колись стане падпольним міліанєрам. Локально пруха по жизні почалась, коли мене стукнули по голові, правда раніше перед тим я мав втрудити одного лаха, по ходу ще й не нашенського - кажись естончік. Але всьо по порядку.
В естончіка була кльова мабіла і крутий ноут з тьолками, а ше він був по ходу тохи єврей, бо судя по записах нехіло шарив в фінансах.
Мабіла пішла зразу, я навіть не давав її прошивати, пацани самі смкнули. Ну, а за ноут мені зі старту давали таке бабло, шо я послав всіх на**й і лишив його собі.
Потім ми ше з пацанами ходили на стрєлку, де нас трохи покоцали. Валєру й Саню нічого, а мені сказали, шо нада полежать ше з місяць. Сказали після того як я через тиждень проснувся.
Карочь лежав я і після того як мусора перестали домахувати своїм приходами, мамаша принесла мені ноут.
Тьолкі там були зачьотні, але права рука була замазана гіпсом, а маленький Костік не любить, коли його лівою... Ну, карочь повтикав я фоткі і фільми які там були, а далі почав поглядати на запісі тіпочька.
Тіпочьок, хоть і получився лохом, але був нехілий фінансіст, мав свою фірму в Пітері і вів бізнесові тренінги. З його записок собствінна і почалось моє фінансове абразаваніє.
Немає коментарів:
Дописати коментар