чую себе шальоно жлобською натурою і празнічьним імпатєнтом - не знаю як у вас, а новорічного настрою в мене не чути й близько...

Частково через погоду, частково ще чорт зна чого...

В шкільні часи відлік року починався з вересня - в принципі це й логічно, жару задавала школа і всьо таке. Аналогічно було й в універі. Опосля того всього, я тепер уявляю, що НР починається з середини листопада. Прохання не задавати дурних питань - сам не знаю, чого так.

Та що, готуємосі до свєт, а там буде видно ))

добре так мічьтати

Коли виросту, хочу мати кафе. Махіньке таке кафе з сімпатішним видом через вікно. Там буде багато арабіки і автомат з вершками.

І от я опосля всіх своїх сайтів стоятиму біля прилавку й робитиму каву. Завжди вкінці робитиму цвітуйочок з вершків. Якщо клієнт відмахуватиметься, то горня відставиться мені про запас, а тому жлобу зроблять звичайну каву.

как пацан к успєху шол

Драстє, завут мене скажім Костік. Я простий абразований пацан, який шол к успєху і колись стане падпольним міліанєрам. Локально пруха по жизні почалась, коли мене стукнули по голові, правда раніше перед тим я мав втрудити одного лаха, по ходу ще й не нашенського - кажись естончік. Але всьо по порядку.

В естончіка була кльова мабіла і крутий ноут з тьолками, а ше він був по ходу тохи єврей, бо судя по записах нехіло шарив в фінансах.

Мабіла пішла зразу, я навіть не давав її прошивати, пацани самі смкнули. Ну, а за ноут мені зі старту давали таке бабло, шо я послав всіх на**й і лишив його собі.

Потім ми ше з пацанами ходили на стрєлку, де нас трохи покоцали. Валєру й Саню нічого, а мені сказали, шо нада полежать ше з місяць. Сказали після того як я через тиждень проснувся.
Карочь лежав я і після того як мусора перестали домахувати своїм приходами, мамаша принесла мені ноут.

Тьолкі там були зачьотні, але права рука була замазана гіпсом, а маленький Костік не любить, коли його лівою... Ну, карочь повтикав я фоткі і фільми які там були, а далі почав поглядати на запісі тіпочька.

Тіпочьок, хоть і получився лохом, але був нехілий фінансіст, мав свою фірму в Пітері і вів бізнесові тренінги. З його записок собствінна і почалось моє фінансове абразаваніє.

мужики такі мужики!

Люблю я, все-таки, протилежну стать! Мущинки з "Esquire" подумали-подумали і випустили перелік деяких понять з сучасної агліцької мови. Перечитавши усі (таке щастя можливе і у вашому випадку - клацніть) і пододававши власні творчєскіє камєнтарії, я зрозуміла, що мій соавтор або падпольний есквайерівець, або тупо зливає їм інфу:

Гинекобиблиофобия (Gynobibliophobia)
Ненависть к женщинам-писательницам.

(Фламастєр, я теперка знаю, як твоє нєздароває ащущєніє-сі називає!)

Футбольная вдова (Football widow)
Женщина, которая в дни футбольных матчей считает своего мужчину временно умершим.

(отут я затрудняюсь - уважаємий, а то ти тож тако кожен раз вмираєш чи ти як вампірюка, безсмертний?..)

Гейдар (Gaydar — сокращение от «гей-радар»)
Умение быстро отличить педераста от человека гетеросексуальной ориентации.

(якшо вищенаведені суб*єкти вчасно не знімають ботфорти і малюють губи таким же відтінком помади, як і у мене - то я тож так магу)

Биоаксессуар (Bio-accessory)
Человек, которого берут в общество в качестве выгодного фона.

(мені біо-туалет нагадало, але вже най..)

Рефрижераторное право (Refrigerator rights)
Синоним очень близких отношений; в буквальном смысле право залезть в холодильник без спроса.

(я би подивилась на ту людину, на того нещасного, хто мені закриє доступ до халадільніка)

Синдром водителя автобуса (Driving the bus)
Человек, который решил в выходные поехать за покупками и обнаружил себя на полпути к работе.

(то прямо як з мене писали. щось підказує, що про спєкулянта тож)

Сумка-невидимка (Stealth bag)
Сумка, сшитая таким образом, чтобы невозможно было определить ни ее цену, ни изготовившую ее фирму, ни образ потенциального владельца.

(оце я розумію, девайс!)
Чуланная музыка (Closet music)
Музыка, которую слушают без свидетелей из-за боязни быть осмеянным.
(думаю, у всіх було)
Шоклог (Shoclog)
Блог, который ведется с расчетом шокировать читателей.
(а нас, а нааас)

Девичья кнопка (Girlfriend button)
Кнопка «пауза» на игровых приставках, которую нажимают молодые люди, когда их подружке хочется поговорить.

(боже, нашо та кнопка?? знаю по собі - як воно грає, то хріна з два з тобою говоритиме!)

Эгокастинг (Egocasting)
Чтение только тех газет и журналов, чье мнение совпадает с твоим собственным.

(ну, це я така нечемна, каюсь)
 Текстуальный массаж (Text massage — игра слов «massage» (массаж) и «message» (сообщение)
Телефон, оповещающий о приеме sms в вибрирующем режиме.
(тю, а хтось на мене кричав, шо я трубку не беру - та я ж насолоджуюсь!!)


шось я так читала-читала і зрозуміла: хочу або бути мужиком, або "Есrвайер"!

повні лижі і розлад в родині.

я так розумію, у нас з фламастєрних дєл мастєром сексуальні проблеми - імєл він оце сюди писати. Ну і нічо, ну і сама напишу  - шо мені, шкода, чи шо?

Зараз усі тяпнулися мозком на тому Буковелі - особисто знайома з жертвою і бачу процеси руйнації здорового глузду на власні очі. Люди добрі, мені з червня нили про ті сосни-ялиночки! Потім сокрушалися, що таки туди не потраплять через хронічну зайнятість. Скрамнєй нада бить, ми он прості смертні, на достачьках не катаємся - і нічьо, живьом же! Розповідає одна знайома особа:

-Просыпаюсь и понимаю - что-то не то.. Погода - говно, настроение - говно, и муж, как коршун, второй день подряд: "поехали в Буковель, поехали в Буковель!".

(шановні, шоб ми так жили!)

Усе-таки, як махровий оптимість, я впевнена,  що буде і на вашій вулиці ковзанка. А ми люди невибагливі, нам і тут добре. Добре, що новий рік зустрічаємо у Лємбергу.

наканєц-та!

народ зверха подумав-подумав, памазгавал-памазгавал і за всьо наше з Прадавцом харошеє павідєніє включив сніг і моїй бабці телефон в восьмій ранку (це трохи гірше за білі мухи, але мене ж мали якось розбудити, шоб показать усю цю красу).
P.S. один мій знайомий каже, що після смерті ми усі автоматично потрапимо до раю, бо жили в Україні. Хороша ідея. 

пад настраєніє

якось так радісно купувати сир в магазині. Не має значення: сулугуні, фета, горгонзола, моцарелла - я люблю потрошки усього цього дива. Потім маленькі нарядні черрі і виноград - а виноградинки мають бути крупні - ще батон для тостів, форель. І вино, вино. Є тут одне, ми знайомі року приблизно так з 2005ого, французьке, але мене страшне жаба душить його поки відкривати - витримка, дєла-драва, ну і просто хороша людина привозила. Хай стоїть, поки обійдемося чимось менш французьким але більш доступним, від чого ніяк не гіршим. Шоколад чорний, з горішками. Багато його все одно не зжереш, а приємність залишиться. Ну і до повного щастя - хороша компанія. Люблю такі затишні посиденьки вдома. Канєшна, гваздьом праграми сьогодні було кокосове молоко. На упаковці написані якісь до біса китайські ієрогліфи, то я тепер чекаю, коли заговорю китайською.
Єдине що не дали мені купити мій гаманець і здоровий глузд - це морожену вишню. Ми вступили у таку бурхливу полеміку, що глузд здався одразу, а от гаманець переконати ну ніяк не вдалось. І ще, мене тепер не покидає думка, що таам, у магазині, живе кленовий сироп. А мої недількові млинці такі самотні без нього...

свято наближається..

Не знаю, в кого там як – а мене мій дєд Мароз сьогодні чуть не убив. Справа в тому, що як усі нормальні збоченці, сплю я біля тумбочки. А на усякій поважаючій себе тумбочці завжди срач. Моя не вийняток, там не просто срач, а творчєскій і якщо добре пошукати – можна знайти кого завгодно, іноді закрадаються підозри, що пропавша у далекому дитинстві безвісти рибка Маня теж там. Маня претендувала на звання «золотої», кіт претендував на археолога, бо вічно робив розкопки Мані, загалом, їх доля склалась. Так от я не про то – в п’ятій ранку прийшло розуміння, шо мене хочуть позбавити життя доволі екстравагантним способом – дєд мароз вирішив кров з носа покласти подарунок на тумбочку. Так як увесь рік я була чемна-чемнезна, то в гарному пакетику було найбажаніше – їжа. На сєвєрному полюсі все бояться, жиби я боронь бог не схудла, тому два кілограми мандаринок це був лише початок. Як-небудь пристроївши пакунок на верхівку тумбочкової «піраміди», задоволений собою і оленями дєд умотав. І все би у нас з мандаринами склалося, якби у ранню пору, коли починає світати, ті мандарини разом з пірамідою з блокнота-книжки-ше блокнотика-дужеважливої книги-мега потрібного блокнота не посипалася на мене. В той пікантний момент прийшло прозріння, що я наївно вважала пірамідою Хеопса Пізанську вежу. Це так ясно усвідомлюєш, коли апельсин б’є по самому тім’ячку..

Завершилось все хепі-ендом – стара бородата зараза знає, що за кіндер-сюрприз я пробачу усе, навіть трошки продам душу і віддамся у рабство. Наступна частина подарунка прийшла до мене в обід, це виявились два підозріло тверезі мужика, які встановили роутер, віддали добровільно свої чайові і швиденько змились. Тепер жую мандарин і думаю – де вони всі перед новим роком такі праведні беруться?..

майже рітарчіскій вапрос

мене он вчора озадачили: яким це має бути автентичний відповідник слову мін’єт, щоб він передавав усю красу солов’їної?...

Тепер от шукаю людей, які дружать з філологією :)

блог в лицах. лица в оливье.

Когда тебя окружают одни торгаши и фломастеры - весьма затруднительно вырасти нормальным ребенком. Собратья по разуму это, скорее всего, завуалированные "братья по несчастью", я так подозреваю. К слову, соавтор – это такой же извращенец, как и вы. Немного о моем: совести у человека – ни на грамм. Когда в багажнике тебе в кои-то веке привозят одновременно свежий номер журнала и какую-то там завалявшуюся Алексашку, так надо бегом разбирать! А не работать до усрачки. Вот. Специально это написала, чтоб его еще немножко помучала совесть - так, для вида.

П.С.

В связи с некоторыми обстоятельствами, теперь у меня кроме лося (которого так удачно распиарили ранее) еще живет олень. Сказали, что в принципе он съедобный, но всякое бывает. Если что - ремонт все равно был на спекулянте.

недільковий пост

програмістами стають помилково... Я сьогодні міг нашкребти кілька гривень на проїзд і таки вибратись на недільну погулянку з фазенди - замість того переставив кактус на інший бік столу й роздуплявся в невеликих примудростях сайтокльопії.

А ше я завтра мав починати нове життя - з ранковими пробіжками і без запізнень на роботу. Щоправда та перспектива радує ще менше, ніж совання кактусу, але наставив будильник на п'яту і відложив подалі з зони досягання.

Зновим тижнем, з новим сексом!

ЗІ Нє, шепімпочку збоку поставив - то Саня просила мене марафет понаводити, а я нині такий був зайнятий, шо не мав просто як... Пімпочка збоку - це блок з тегами, наприклад надоїло кому читати мої мараразми, то він собі цап і тицьнув на Алєксашку - там буковки розкладені з умом і акуратнінько.

Ну, всьо, день пропав не зря :)

доставка букетів

молода мати подібна до новобранця в армії, а в маршрутці мені попалась мама-спєцназ: то, коли три гаврика в комплекті - мегабукет з цвітуйочків жизні.

Поки жіночка упаковувала в транспорт останнього рібйонка, два перші з них: дівчинка і дівчинка, вже взялись показувати як правильно робиться імпровізований циганський табір на колесах.

Мама, слоненят заспокоїла і порахувала. Тепер вся активна молекулярна маса вміщалась на задньому сидінні і вчила абетку. На питання, чи нікого з цивільних не розтоптали, пазажири довольно трусили головами, мовляв самі такими були і всьо нормуль.

Зачьот.

Так шо воно таке...

Живе тут адин странний мальчік і сшиблена в правильну сторону Саня.

Мальчик не любить, коли його фоткають і обзивають по імені, за шо неодноразово грозився насцяти в тапки. Фанатіє від маркетингу канцелярської контрабанди.

Саня, як показав гіркий досвід - дєвчулька не з лякливих. Тримає вдома Лося і щодня відпроважує маму стригти людей. Не любить, коли говорять про качиний паштет, коли вона кормить птічьок в парку.

Рєбяткі вже пробували жити разом і плодити дітей, отут то все й робилось. Красіво все так починалось, поки не побачила Саня, шо мальчік має дітей на стороні. Прадавєц на то всьо віднєкувався, шо уютнінька ЖЖ-шечька ніфіга не рулить і треба шось шукати з перспективою під капітальний ремонт, даби не тріщали перегородки від нашого деструктивізму...

Отак тут й очютілісь. Сідайте поудобнєй, Саня якраз домиє кастрюлі, а я дотукаю ше пару цвєків.

вєлкам

я вирішила, шо раз спєкулянти тепер мають нетбуки - це явна ознака добробуту в країні. ну, принаймні, в світі спекулянтів. а ми, прості смертні, так, па старінкє.

Не вийшло з мене самурая

найбільш звєрським випробуванням перед посвятою в космонафти називають тортури кредитною карткою. І тут вже без варіантів - провалюю його вже у стотрийцятий раз.

Недавно розжився одним милим непотребом з тачьпадом і білими кніпочками - тепер от тайпаю, щоб бодай якось виправдати його існування. І своє на пару...